Депутати-жінки мають складати в Парламенті 40%, — Суслова

У студії Громадського радіо — народна депутатка, голова підкомітету з питань гендерної рівності і недискримінації Комітету ВРУ з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносинІрина Суслова.

Сергій Стуканов: Жінки становлять абсолютну меншість у стінах Парламенту і на виконавчих посадах, правда?

Ірина Суслова: Так. Рада Європи рекомендує, щоб в Україні, як і в інших європейський країнах, у владі було не менше 50% жінок. Тобто паритетне представництво. Що ми маємо наразі в Україні? Представництво жінок у Парламенті — це 11,5%. Якщо говорити про Кабмін, то там три жінки. Голови обласних адміністрацій: з 24 областей — лише одна жінка. Голови обласних рад: з 24 обласних рад — лише 2 жінки. Рівень представництва жінок в обласних радах — 15%. Якщо ми братимемо сільські та селищні ради, там рівень представництва — від 15% до 35%. Все залежить від населеного пункту.

Сергій Стуканов: 50% — такого ж немає ніде в світі, мені здається.

Ірина Суслова: 47% — це Скандинавські країни, де рівень життя досить високий. Протягом останніх 35 років соціологи спостерігають дуже цікаву тенденцію — з ростом представництва жінок зростає рівень доходу громадян. Чому? Тому що жінки спроможні подивитися на важливі питання по-іншому, аніж чоловіки. Зокрема на питання соціальної політики і охорони здоров’я. Якщо ми подивимося на структуру комітетів у Верховній Раді, то ми побачимо, що в комітетах, пов’язаних з економікою, бюджетом і промисловістю, переважна більшість — це чоловіки. Чоловіки не дуже йдуть в комітети, пов’язані з соціальною політикою або охороною здоров’я. А якщо йдуть, то вони не є настільки ефективними, наскільки жінки у складі цих комітетів.

Сергій Стуканов: Ви сказали, що в нашому Парламенті є майже 12% жінок. Я пригадую закон, згідно з яким відбувалися вибори. Там в списках мало бути не менше третини жінок. Як так вийшло, що у підсумку ми маємо лише 12%?

Ірина Суслова: Ми пам’ятаємо законопроект про політичні партії, який було ухвалено. Ми пам’ятаємо закон про вибори до органів місцевого самоврядування. Квотний принцип (це ще можна назвати позитивною дискримінацією) був врахований в законі про вибори до органів до місцевого самоврядування. Але рівень представництва жінок в обласних радах — лише 15%. Чому, якщо квота складає 30%? Тому що партії спромоглися знайти можливість обходити цю норму. Справа в тому, що в законі не було санкцій за невиконання квоти. Саме тому рівень представництва жінок набагато менший. Партії не дотримувалися цієї квоти, оскільки її можна було обійти.

Сергій Стуканов: Як можна змінити цю ситуацію?

Ірина Суслова: Є зареєстрований законопроект, який передбачає внесення змін до ряду законів, які регулюють вибори до Верховної Ради України і органів місцевого самоврядування, а також передбачають встановлення квоти на рівні 30%. Ми проговорили, що після ухвалення даного законопроекту в першому читанні будуть внесені пропозиції і правки до другого читання, якими буде введено санкції за невиконання цієї квоти. Якщо квота не виконується, список не буде реєструватися.

Також важливо правильно дотримуватися квотного принципу. Ми не говоримо про 30% у списку, ми говоримо про 30% у кожній п’ятірці. 30% — це 2 з 5.

Сергій Стуканов: Це 40%.

Ірина Суслова: 2 з 5 іншої статі. Півтора не може бути, тому 2 з 5. Фактично, це 40%. Зрештою, рекомендація у нас — 40%. Я сподіваюся, що Парламент це підтримає. Але таким чином ми зможемо вирішити питання політичної участі жінок лише частково. Другий елемент, який може підвищити рівень представництва жінок на високому рівні, — це державне фінансування. Тобто додаткова мотивація політичних партій — фінансування їх за виконання цієї квоти. Наразі фінансування за виконану квоту отримала партія «Самопоміч». Але, на жаль, ці гроші використовують не задля просування рівності. Тому наступним нашим кроком є внесення змін до закону про політичні партії. Йдеться про включення окремого пункту — «партії мають використовувати гроші за цільовим призначенням». А далі — перелік речей, пов’язаних з просуванням ідеї гендерної рівності, на які партія може використовувати гроші. Але ці додаткові кошти спрямовуються саме виконання гендерної квоти.

Сергій Стуканов: Чи будуть тоді ці кошти заохочувати?

Ірина Суслова: Ці кошти спрямовані на підвищення якості, на підбір і навчання кандидаток в депутати різних рівнів, на просування ідеї рівності. Сьогодні в Україні 52% населення — це жінки. 48% — це чоловіки. Чи паритетним є представлення на національному рівні людей обох статей, коли у Парламенті — лише 12 % жінок? Ні. Так де ж рівність? Це фактично дискримінація за ознакою статі. Ми говоримо про те, що це абсолютно нормально, коли жінки і чоловіки мають рівні права, коли вони мають рівні економічні можливості. Ці питання варто піднімати. Наприклад, за даними Держкомстату, заробітна плата у жінок на 26% менша, ніж у чоловіків на тих самих посадах. Чому? Тому що це жінка. Тобто здорових аргументів немає.

Сергій Стуканов: У Скандинавських країнах зарплати жінок і чоловіків…

Ірина Суслова: Рівні. Ми ж не говоримо про те, що жінкам мають віддавати преференцію. Якщо жінка і чоловік відповідають кваліфікації на ту чи іншу посаду, яким чином може відрізнятися їхня заробітна плата?

Сергій Стуканов: Нещодавно відбувся Форум стратегій політичних партій з розширення участі жінок у політиці. Там лунала ідея про те, що питання гендерної рівності мало би бути включеним до програм політичних партій. У скількох програмах чільних українських політичних партій є питання про гендерну рівність?

Ірина Суслова: У жодній програмі. Тому ми зараз піднімаємо це питання для того, щоб його актуалізувати. Але у зв’язку з тим, що наші міжнародні партнери популяризують цю тему, за останні 2 роки було створено жіноче крило у «БПП». У партії «Наш край» є жіноче крило, у «Укропу» є жіноче крило, у «Народному фронті», якщо я не помиляюся, також є жіноче крило. Тобто партії, які представлені на національному рівні, рухаються в цьому напрямку.