Інформація про засідання робочої групи

ЗВIТ

4 грудня у Комітеті з прав людини, національних меншин та міжнаціональних відносин ВРУ відбулося засідання робочої групи з напрацювання комплексних змін до законодавства України з питань забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків.

Вела засідання народний депутат України, голова підкомітету з питань гендерної рівності та недискримінації Ірина Суслова.

У своєму виступі вона зосередила увагу на значенні забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків  для утвердження цінностей демократії та  верховенства права, соціального і економічного зростання, що зумовить прискорення інтеграції України в ЄС, і  в цьому контексті підкреслила необхідність удосконалення ґендерного законодавства, приведення його у відповідність до європейських стандартів.

Було зазначено, зокрема, що в главі 21 «Співробітництво у галузі зайнятості, соціальної політики та рівних можливостей»  Угоди про Асоціацію  між Україною та ЄС, йдеться про забезпечення гендерної рівності та рівних можливостей для чоловіків та жінок у сфері зайнятості, освіти та навчання, економічної та суспільної діяльності, у процесі прийняття рішень»; а у спеціальному додатку «Антидискримінація та гендерна рівність»,  який включає 42 директиви ЄС з соціальних та трудових питань, в тому числі  щодо застосування принципу рівного ставлення до чоловіків і жінок,  фактично встановлений мінімальний перелік вимог, що повинні бути імплементовані у законодавство України.

Виходячи з цього, було запропоновано доповнити і розширити базовий закон – з відповідними змінами в інших законодавчих актах - чіткими дефініціями, стандартами ідентифікації дискримінації; закріпленням нового принципу доведення, і головне - визначенням дієвих механізмів захисту від дискримінації,

Наголошувалося  на необхідності відображення у базовому законі  поняття гендерно-зумовленого насильства, що  прискорить ратифікацію Стамбульської конвенції і допоможе попередити і подолати ці негативні явища.

Підкреслювалася важливість гармонізації  українського законодавства з європейським в частині доступу постраждалих від насильства до правосуддя; збору упорядкованих за категоріями відповідних статистичних даних; механізмів відповідальності за вчинення насильницьких дій, а також в частині виховання і пропаганди культури ґендерної рівності, розширення інформаційно-освітньої діяльності у цій сфері; дотримання принципів рівності у засобах масової інформації, в рекламі.

Особливу увагу було зосереджено  на доцільності внесення доповнень до статті 15 Закону України "Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків", і, відповідно, до виборчого законодавства, стосовно більш чіткого визначення санкцій за невиконання партіями  вимоги закону щодо обов’язкового 30% представництва осіб однієї статі у списках кандидатів.

Піднімалося питання законодавчого закріплення нових стратегій для досягнення ґендерної рівності у сфері зайнятості, зокрема, стратегій запровадження гнучких трудових контрактів, соціального забезпечення (в першу чергу – розширення мережі дитячих садків, соціальних послуг) з метою сприяння гармонізації професійного і приватного життя як для чоловіків, так і для жінок;  стратегій трансформування виробничої культури чоловіків, включаючи адекватні схеми відпустки з догляду за дітьми, які використовуються обома батьками, а також стратегій, спрямованих на врахування потреб чоловіків і особливо - на підвищення ролі чоловіків у підтримці  ґендерної рівності у всіх сферах життя суспільства.
Учасниці засідання, серед яких були представники Парламенту, центральних органів виконавчої влади,  наукових установ,  дослідницьких інституцій, незалежні гендерні експерти, визначали стратегію напрацювання комплексних змін до гендерного законодавства;  пріоритетні напрямки.

В процесі обговорення було визначено, що робота з напрацювання комплексних змін до законодавства має  базуватися  на  ґрунтовному гендерному аналізі,  враховувати системний підхід.

Члени робочої групи були одностайними в думці, що Закон України «Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків» потребує приведення у відповідність до міжнародних  норм та стандартів саме в частині визначення механізмів відповідальності за його порушення або невиконання, оскільки це є однією з головних причин, що стоять на заваді попередженню та запобіганню дискримінації за ознакою статі в українському суспільстві та утвердженню гендерної рівності.

Було погоджено необхідність законодавчого визначення окремого незалежного органу, відповідального за дотримання рівності, з розширеними повноваженнями, завданнями та сферами відповідальності.

Серед питань, що потребують першочергової уваги ( напрацювання змін і доповнень),  було виокремлено:

• забезпечення гендерної рівності у виборчому процесі
• закріплення питань ГР у Конституції України
• визначення і розширення термінів (гендер, дискримінація, гендерно-зумовлене насильство та ін.)
• процедура гендерної експертизи законодавства

На тверде переконання учасниць засідання, ґендерна складова повинна  бути наскрізною в усьому чинному законодавстві,  стати невід’ємною складовою всіх  нормативно-правових актів,  але охопити відразу все неможливо,  тому члени робочої групи вирішили ставити перед собою конкретні цілі і завдання і – крок за кроком -  йти до поставленої мети.