Ірина Суслова очолить робочу групу з напрацювання нового Закону

Народний депутат від фракції БПП Ірина Суслова очолить робочу групу з напрацювання нового Закону України «Про звернення громадян», до якої увійдуть народні депутати, фахівці та експерти.

Таке рішення було ухвалено 21 вересня під час засідання Комітету Верховної Ради України з питань захисту прав людини, національних меншин та міжнаціональних відносин.
На засіданні було представлено законопроект під авторством народного депутата Юрія Шухевича про внесення змін до Закону України «Про звернення громадян» щодо строків розгляду звернень громадян». Було висунуто пропозицію щодо внесення зміни в ч. 1 ст. 20, встановивши термін розгляду звернення не більше двадцяти днів. А тих звернень, які не потребують додаткового вивчення – невідкладно, але не пізніше десяти днів від дня їх отримання.

«Діючий Закон є застарілим і дійсно потребує змін. Ми підтримуємо цю законодавчу ініціативу і сподіваємось, що інші члени парламенту її також підтримають», - заявила народний депутат Ірина Суслова.

Новопризначена голова робочої групи назвала також ряд недоліків, у зв’язку з якими необхідно внести зміни до вищезазначеного Закону. Зокрема такий, що правові норми діючого ЗУ «Про звернення громадян»  застаріли, оскільки з моменту його ухвалення  минуло майже 20 років, як наслідок - його зміст обтяжений застарілими та неузгодженими з положеннями інших законодавчих актів приписами, які потребують комплексного удосконалення. 

Також норми Закону, що регулюють строки реагування на звернення громадян, не відповідають сучасним можливостям, оскільки з початком запровадження новітніх технологій час обробки даних для реагування на звернення суттєво зменшився. Через це необхідно внести зміни щодо скорочення строків розгляду звернення громадян та відповідно реагування на них органами державної влади та місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, об’єднаннями громадян або посадовими особами, до повноважень яких належить вирішення порушених у зверненнях питань.

Крім того, громадяни України потребують розширення форм та механізмів безпосередньої участі в управлінні державними справами та удосконаленні роботи органів державної влади і місцевого самоврядування. Норми діючого Закону регулюють різні за своєю суттю правові явища – «пропозиції», «заяви» та «скарги». Тобто, в той час, коли заява є звичайним інструментом безконфліктної реалізації права громадянина перед державою -  скарга є інструментом захисту права, а значить функціонально знаходиться на одному рівні із судовим позовом. Ці структурні відмінності між різними врегульованими у Законі України «Про звернення громадян» формами ініціатив, з якими громадяни звертаються до органів управління, не враховуються діючим Законом у повному обсязі. 
Нинішній Закон також недостатньо чітко та повно регулює сам порядок звернень громадян, а це позбавляє їх можливості правильно реалізовувати своє право на звернення, породжує багато проблем із реалізацією цього права. 

У статті 5 перелічено вимоги до звернення і зазначено, що «звернення адресуються органам державної влади та місцевого самоврядування, підприємствам, установам, організаціям незалежно від форм власності, об’єднанням громадян або посадовим особам, до повноважень яких належить вирішення порушених у зверненнях питань».  Але які саме питання належать до повноважень певних органів або осіб у законодавстві не вирішено, внаслідок чого значна частина звернень громадян надсилається не за адресою. 

На цей випадок у статті 7 Закону встановлено норму: «Якщо питання, порушені в одержаному органом державної влади, місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, об'єднаннями громадян або посадовими особами зверненні, не входять до їх повноважень, воно в термін не більше п'яти днів пересилається ними за належністю відповідному органу чи посадовій особі, про що повідомляється громадянину, який подав звернення. У разі, якщо звернення не містить даних, необхідних для прийняття обгрунтованого рішення органом чи посадовою особою, воно в той же термін повертається громадянину з відповідними роз'ясненнями». Реалізація на практиці цих норм свідчить, що вони не забезпечують ефективної роботи зі зверненнями громадян і не є надійною гарантією права останніх на звернення.

Ірина Суслова додала, що можливі пропозиції, спрямовані на покращання та удосконалення процедури розгляду звернень громадян, можна розглядати у контексті скорочення строків розгляду звернень та повного доступу інформації про органи влади та види звернень, які ними розглядаються.