Засідання робочої групи з напрацювання комплексних змін до законодавства з питань забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків

ЗВІТ

Комітет ВРУ з питань прав людини, національних меншин та міжнародних відносин 25 травня 2016 року

Відкрила засідання голова підкомітету з питань гендерної рівності та недискримінації Комітету ВРУ з питань прав людини, національних меншин та міжнародних відносин Народний депутат України Ірина Суслова. Вона поінформувала присутніх про стан справ із напрацьованими робочою групою доповненнями і змінами до Закону України «Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків» та виборчого законодавства - в частині забезпечення рівності у виборчому процесі; висловила сподівання, що після обговорення пропозицій на засіданні громадської ради з питань політичної участі жінок при МФО «Рівні можливості» і вироблення програми лобістської кампанії, Законопроект буде розглянутий на засіданні Комітету і включений до порядку денного 3 сесії Парламенту.

Ірина Суслова нагадала учасницям засідання, що ще на першому засіданні Робочої групи 4 грудня 2015 року йшлося про необхідність доповнення і розширення базового Закону –з відповідними змінами та доповненнями в інших законодавчих актах - чітким визначенням термінів та понять, в тому числі – поняття гендеру, множинної дискримінації, віктимізації, гендерно-зумовленого насильства та ін.

Таким чином, завданням даного засідання було визначено – обговорення дефініцій, поданих у Законі, виокремлення тих понять, які потребують розширення і більш чіткого визначення, обговорення запропонованих дефініцій.

Розпочалося обговорення з поняття гендеру та аргументації щодо доцільності чи недоцільності включення даного визначення до Закону.

Тамара Мельник, авторка визначення поняття гендер, поданого у Словнику «50/50: Сучасне гендерне мислення» (Т.Мельник, Л.Кобелянська) зазначила, що закон - це не словник, і до нього мають бути включені лише ті терміни, які є у Законі, тому , на її думку, визначення гендеру не слід подавати у законі.

Світлана Рябошапка (Міністерство Юстиції) підтвердила, що Cтаття 1, де визначаються терміни, має містити лише ті терміни, які вживаються у законі.

Мирослава Дігтяр (Офіс Уповноваженого ВРУ з прав людини) звернула увагу присутніх на те, що робоча група, яка працювала над законопроектом «Про запобігання та протидію домашньому насильству» в рамках підготовки законодавства до ратифікації Стамбульської конвенції, прийняла рішення включити визначення поняття гендер, як і гендеро-зумовлене насильство, до базового Закону. В Законопроекті «Про домашнє насильство» подається визначення цих понять (законопроект додається). 

Представниця Мінюсту Світлана Рябошапка зазначила, що до Міністерства законопроект ще не надійшов, тому поки що відсутня позиція стосовно законопроекту, в тому числі і стосовно визначення термінів.

Алла Санченко (Інститут законодавства ВРУ) внесла пропозицію, що в такому випадку можна використати Коментар до Закону, куди будуть включені визначення окремих понять та термінів. При цьому було підкреслено, що коментар до Закону несе інше смислове навантаження, ніж коментар/окрема думка людини щодо чогось. (Тамара Мельник).

Тетяна Дороніна (професорка ДВНЗ «Криворізький педагогічний університет) висловила припущення, що включення поняття гендер до Закону може призвести до надмірного фокусування уваги на жіночому і чоловічому, від чого сьогодні експерти намагаються відходити. Пані Дороніна внесла пропозицію обговорити, яка літера буде використовуватися у написанні слова гендер/гендерна рівність/ гендерна експертиза і т.п. у Законі. За словами науковиці, експертне гендерне середовище наполегливо відстоює написання слова гендер через г, але в сучасному Словнику української мови гендер пишеться через звичайне г, і це прецедент.

Тетяна Кононович (Міністерство соціальної політики) зазначила, що лінгвісти  - на запит Міністерства щодо роз’яснення правильного написання слова гендер - дали відповідь, що допустимим є вживання обох літер, але за умови, щоб в одному тексті використовувався один варіант написання. .

Народна депутатка України Ірина Суслова запропонувала і надалі використовувати те написання, яке використовується у діючому Законі. 

Під час обговорення було висловлено думку, що замість гендер доцільніше використовувати поняття гендерна ідентичність, яке є на сьогодні більш актуальним. Ця пропозиція не викликала підтримки учасниць засідання, тому що понятя ідентичність передбачає надто широке трактування (Юлія Стребкова, доцентка Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут»).

Мирослава Дігтяр звернула увагу на те, що базовий Закон - про рівні права та можливості жінок і чоловіків, тому не варто говорити про гендерну ідентичність. Пані Дігтяр навела приклад дискусії стосовно включення до законодавства терміну сексизм, зазначила, що, з одного боку, важко передати суть цього поняття в юридичній термінології, а з іншого – визначення, подане у законі, може звузити значення даного поняття, тому важко буде оцінити за ним рівень сексизму.

За словами Тамари Мельник, гендер – це не лише соціальні ролі, стосунки між жінками і чоловіками, які змінюються з часом. Гендер - це зміни і в самій структурі жінок і чоловіків. Прикладом цього, за словами експерти, може слугувати те, що жінки не хочуть виходити заміж, жити з чоловіком; створюються нові (цивільні чи одностатеві) сім’ї, тому нагальною є потреба у доповненні існуючих визначень і поняття гендеру, і інших, пов’язаних з гендером, понять.

Учасники обговорення дійшли згоди щодо необхідності доопрацювання і перевидання Гендерного словника (50/50: сучасне гендерне мислення), який був виданий ще у 2005 році.
Ірина Суслова запевнила, що спробує знайти зацікавлених осіб, спроможних надати фінансову допомогу на розробку і видання Словника. Члени групи, в свою чергу,  пообіцяли поінформувати донорські організації  про необхідність перевидання словника, наголосити  на значенні словника для гендерної просвіти громадян і, відповідно, утвердження гендерної рівності в Україні.

В рамках обговорення поняття гендерно-зумовлене насильство Голова Національної Ради жінок України Людмила Порохняк-Гановська підняла питання притулків для постраждалих від насильства; запропонувала зробити депутатський запит до Міністерства охорони здоров’я щодо використання звільнених приміщень у лікарнях.

Народний депутат України Ірина Суслова зазначила, що в контексті децентралізації лікарні перейдуть до відомства місцевих органів влади, тому доцільно звертатися вже до конкретних місцевих рад.

Алла Санченко запропонувала Ірині Сусловій звернутися до Міністерства регіонального розвитку і відповідного Комітету ВРУ щодо включення питання притулків до Стратегій розвитку територіальних громад.

Тамара Мельник акцентувала увагу на відповідальності держави за рівень життя громадян. Зазначила при цьому, що саме жінки повинні піднімати питання соціального забезпечення, підвищення рівня життя. Було підкреслено, що більшу увагу слід звертати на здоров’я, психологічний стан чоловіків, оскільки їх чисельність в Україні, як і всього населення, з кожним роком зменшується.

Члени робочої групи обговорювали питання надання соціальної і психологічної допомоги постраждалим від гендерної дискримінації і гендерно-зумовленого насильства.
Алла Санченко підкреслила необхідність створення в Україні незалежного органу, який би займався питанями захисту від дискримінації; ще раз нагадала про досвід Болгарії, де створено квазісудовий незалежний орган - Комісію по боротьбі з дискримінацією.

За інформацією Юлії Стребкової, кафедра філософії Київського політехнічного інституту почала ліцензування спеціалізації гендер на основі спеціальності Соціальна робота. Пані Стребкова звернулася з пропозицією дати доручення Українському Центру гендерної освіти розробити профільний предмет - соціальна реабілітація жертв гендерно-зумовленого насильства.

Людмила Чернявська пообіцяла передати запит до громадської ради при МФО Рівні можливості з гендерної просвіти. Було зазначено, що на засіданні ГР 24 травня обговорювалося питання ліцензування спеціалізації з гендерної освіти.

За словами Юлії Стребкової, кафедра обговорює питання гендерно-зумовленого насильства із залученням соціальної мережі, збирає пропозиції щодо переліку дисциплін. Вже включені, за словами доценти, такі дисципліни, як соціологія гендеру, гендерні дослідження; соціологія сім’ї.

На запитання Алли Санченко, чи до переліку предметів включена медіація, пані Стребкова  відповіла, що на жаль, ні, і причиною цього було названо обмежений набір кредитів.
Тетяна Дороніна зазначила, що гендер входить до вибіркової частини, а має бути в загальній компетенції. Повідомила, що на засіданні ГР з гендерної просвіти заступник Міністра освіти Інна Совсун пообіцяла виправити цю ситуацію.

Під час обговорення визначених у базовому Законі понять було звернено увагу на доцільності їх уточнення і доповнення.

Сексуальні домагання

Було запропоновано:    

  • доповнити визначення сексуальних домагань переліком дій, що принижують чи ображають осіб (Юлія Стребкова);
  • вилучити з визначення сексуальних домагань норму про підпорядкування «які перебувають у відносинах трудового, службового, матеріального чи іншого підпорядкування», оскільки працівники можуть страждати і від сексуальних домагань колег по роботі (Світлана Рябошапка).

Людмила Чернявська нагадала, що у Директиві 2004/113/ЄС від 13 грудня 2004 року, яка подає визначення сексуальних домагань, норма про відносини підпорядкування відсутня.
Тамара Мельник зазначила, що варто прискіпливіше поставитися і до визначення гендерної рівності; внесла пропозицію конкретизувати, про рівність яких саме можливостей йдеться.

Позитивні дії

Було запропоновано вилучии з визначення «права, надані Конситуцією» (Юлія Стребкова).

Світлана Рябошапка підтримала дану пропозицію, зазначила, що права людини не вичерпні визначеними у Конституції, тому запропонувала забрати «надані Конституцією» чи законодавством ( як було запропоновано).

Було запропоновано розглянути можливість заміни «ні» (заперечення, негативний відтінок: «обмеження», «унеможливлюють», «усунення») - на «так» (сприяння, збалансування можливостей) - (Тетяна Дороніна, Тамара Мельник).

На засідання було підготовлено таблицю з визначенням понять і термінів, поданих і у базовому Законі, і в Законі України «Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні», і в Проекті Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо гармонізації законодавства у сфері запобігання та протидії дискримінації із правом Європейського Союзу- № 3501.

Окрім того, членам робочої групи були запропоновані визначення, включені до Директиви Ради 2004/113/ЄС від 13 грудня 2004 року про реалізацію принципу рівного ставлення до чоловіків і жінок щодо доступу та надання товарів і послуг; Посібника з європейського атидискримінаційного права та ін., що, на думку Людмли Чернявської, може допомогти у роботі над визначеннями.

Мирослава Дігтяр звернула увагу присутніх на те, що визначення позитивних дій, поданих у Законі «Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні», не узгоджене з базовим законом, тому необхідно це виправити.

Було зазначено, що різняться у законах і визначення дискримінації. 

Тамара Мельник підкреслила, що визначення у Законах не мають носити описовий характер. Наприклад, не можна, на її думку, визначати дискримінацію як «ситуацію», як це подається у законі «Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні», а слід дати чітке визначення.

Члени робочої групи звернули увагу і на недосконалість визначень у законопроекті № 3501, який вже пройшов перше читання. Зокрема, щодо множинної дискримінації, віктимізації.
Обговорювалося питання -  чи є можливість на цьому етапі  внести зміни і в даний законопроект, і в сам закон «Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні». Зверталася увага і на те, що визначення не можуть бути введені в правове поле України шляхом прямого перекладу з англійської.

Учасниці засідання дійшли згоди, що термін «опосередкована дискримінація» в більшій мірі відображає суть, ніж термін «непряма дискримінація».

Законотворцям було запропоновано більш відповідально ставитися до перекладу термінів і не використовувати кальки іноземних слів, дослухатися до думки експертів. Оскільки в законопроектах вже визначені ряд термінів, то було прийнято рішення уважно вивчити, проревізувати ті визначення, які є і в базовому законі.

Учасниці засіданні дійшли згоди і стосовно того, що спочатку доцільно попрацювати над визначеннями, що є у базовому Законі, а на другому етапі - підготувати зміни і доповнення до Закону «Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні» та внести пропозиції стосовно визначень, запропонованих у законопроекті «Про домашнє насильство».  
Алла Санченко підняла питання оптимізації роботи парламенту. На її думку, депутатам варто зменшити кількість законопроектів і більш серйозно їх готувати - разом з науково-експертним управлінням, на випередження помилок.

Йшлося і про необхідність оптимізації роботи секретаріатів комітетів, які на сьогодні надзвичайно перезавантажені.

Висновки

Учасниці засіданні дійшли згоди стосовно того, що визначені у Закон України «Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків» потребують доповнень та змін.
Було прийнято рішення спочатку попрацювати над визначеннями, що є у базовому Законі, а на другому етапі - підготувати зміни і доповнення до Закону «Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні» та внести пропозиції стосовно визначень, запропонованих у законопроекті «Про запобігання та протидію домашньому насильству».

До 15 червня - надіслати пропозиції щодо визначення понять і термінів - в Підкомітет з питань гендерної рівності та недискримінації Комітету ВРУ з прав людини, національних меншин та міжнародних відносин ( на адресу Олени Левчишиної, помічниці-консультанта Народного депутата України Ірини Суслової (lenalevchyshyna@gmail.com).

До 15 червня - надіслати пропозиції щодо оптимізації роботи апарату ВРУ- в частині підготовки законопроектів та проведення гендерної експертизи законопроектів.
Учасниці обговорення дійшли згоди щодо необхідності доопрацювання і перевидання Гендерного словника (50/50: сучасне гендерне мислення).

До 20 червня - поінформувати донорські організації, всіх зацікавлених осіб, спроможних надати фінансову допомогу, про необхідність перевидання Гендерного словника (50/50: сучасне гендерне мислення), підкреслити при цьому значення словника для гендерної просвіти громадян і, відповідно, утвердження гендерної рівності в Україні.

До 1 червня передати до громадської ради з питань гендерної просвіти при МФО «Рівні можливості» запит Юлії Стребкової стосовно розробки Українським Центром гендерної освіти профільного предмету - соціальна реабілітація жертв гендерно-зумовленого насильства (Людмила Чернявська).

Наступне засідання робочої групи заплановано на 22 червня 2016 року.