Засідання робочої групи з напрацювання комплексних змін до законодавства з питань забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків

ЗВІТ

15 січня 2016 року відбулося чергове засідання робочої групи, в якому  взяли участь представники Верховної Ради України (Інституту законодавства ВРУ, Комітету з прав людини, національних меншин та міжнародних відносин,  МФО «Рівні можливості», Офісу Уповноваженого ВРУ з прав людини), Міністерства юстиції України, Міністерства соціальної політики України, Міжнародної фундації виборчих систем, Національного демократичного інституту, Київського інституту гендерних досліджень, Українського центру гендерної освіти НТУУ КПІ, а також незалежні гендерні експерти. Всього - 14 осіб. 

Предметом обговорення було забезпечення гендерної рівності у виборчому процесі. 

Народний депутат України, Голова підкомітету з питань гендерної рівності та недискримінації Комітету з прав людини, національних меншин та міжнародних відносин Ірина Суслова у своєму виступі нагадала присутнім, що на попередньому засіданні робочої групи, яке відбулося 4 грудня, було погоджено, що першочергової уваги потребує питання забезпечення гендерної рівності у виборчому процесі. 

Було зазначено, що місцеві вибори 2015 року в Україні продемонстрували важливість законодавчого запровадження гендерних квот. Внесення до ст. 4 Закону України «Про місцеві вибори» норми щодо обов’язкового 30-відсоткового представництва осіб однієї статі у партійних списках сприяло оновленню системи рекрутингу, забезпечило розширення можливостей жінок брати участь у політичному житті країни, привернуло увагу суспільства до питання паритетного представництва, цінності жіночої політичної участі.

Разом з тим, результати місцевих виборів продемонстрували, що,  незважаючи на законодавче закріплення гендерної квоти, не всі партії дотрималися вимоги 30-відсоткового представництва жінок у списках кандидатів, що підтвердило необхідність визначення законодавчих механізмів відповідальності за невиконання норм закону щодо дотримання гендерних квот. 

До того ж, за словами народного депутата, частка жінок серед кандидатів не відповідає представленості жінок у складі новообраних рад, особливо на рівні обласних та районних, що дозволяє зробити висновок стосовно того, що  формального дотримання квот під час реєстрації списків кандидатів недостатньо для забезпечення жінкам рівних можливостей участі у політичному житті.
У зв’язку з цим постала необхідність напрацювання змін та доповнень до Закону України «Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків», і, відповідно, до виборчого законодавства (Законів України: «Про вибори народних депутатів України», «Про місцеві вибори»,  «Про політичні партії в Україні», «Про Центральну виборчу комісію») в частині:

  • встановлення гендерних квот  та чіткого визначення санкцій за їх недотримання; і не лише санкцій, але й механізмів заохочення;
  • законодавчого визначення  відповідальності ЦВК за здійснення контролю за дотриманням квот.

При цьому наголошувалося на необхідності узгодження базового закону  з виборчим законодавством. 
   
Під час обговорення було наведено приклади висновків, рекомендацій, доповідей європейських інституцій (Європарламенту, Європейської Комісії за демократію через право (Венеціанська Комісія), Парламентської Асамблеї Ради Європи, Бюро демокра­тичних інституцій та прав людини та ін.) стосовно забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків та недискримінації у виборчому процесі.

Особливу увагу було зосереджено на видах гендерних квот (законодавчих, добровільних), особливостях їх застосування у різних країнах та різновидах механізмів відповідальності за недотримання гендерної рівності у виборчому процесі. 

Зокрема, підкреслювалося значення застосування квот  у поєднанні з упорядкуванням списків або правилами розміщення: система «блискавки» чи «зебри», при якій кожним другим кандидатом має бути жінка; поділ списків на блоки, в межах яких визначається обов’язкове дотримання квот і  забезпечується рівномірний розподіл кандидатів; приклади застосування  «орієнтованої на результат» квоти, яка вимагає, щоб принаймні 30 відсотків будь-якої статі були обраними, а не лише номінованими, і яка передбачає застосування системи «найкращого переможеного» (із заміною кандидатів перепредставленої статі кандидатами недопредставленої статі).

Зазначалося, що виборча система великою мірою впливає на можливості представництва жінок, і як свідчать результати емпіричних досліджень, жінки загалом краще представлені у пропорційній системі виборчих списків, ніж, наприклад, у мажоритарній системі одномандатних округів; а системі закритих списків віддається перевага над відкритими.
Наводилися практики застосування юридичних санкцій: відмова у реєстрації списку партії ( у Бельгії, Польщі, Словенії, Іспанії та ін.).   та застосування фінансових санкцій у вигляді штрафів ( у Франції, Португалії). 

У ході обговорення  учасники засідання висловлювали свої позиції стосовно того, які види квот доцільно застосовувати в Україні і як вони будуть узгоджуватися з існуючим виборчим законодавством; зокрема, щодо виборів  народних депутатів України;  які види санкцій  будуть більш дієвими в Україні тощо.  

На тверде переконання членів робочої групи, в Україні доцільно запровадити гендерні  квоти у поєднанні з рівномірним розміщенням кандидатів - жінок і чоловіків -  у списку. Більшість присутніх схилялася до думки, що найбільш дієвою є система блискавки,  прийнятним також було визнано відповідне квотне закріплення представництва жінок у кожній п’ятірці /трійці списку. 

Було наголошено на необхідності доповнення ст. 24  Конституції України  стосовно  рівних прав та можливостей жінок у і чоловіків у виборчому процесі; підкреслювалася актуальність цього питання  в умовах напрацювання змін до Конституції. У зв’язку з цим голові підкомітету з питань гендерної рівності та недискримінації було запропоновано налагодити  конструктивну комунікацію з Конституційною комісією - для внесення пропозиції  закласти принцип паритетного представництва статей у Конституцію України.

Підкреслювалося, що у Конституції України має бути закладена норма 50-відсоткового представництва кожної статі, а не 30-відсоткового, як в існуючому Законі України «Про місцеві вибори», Законі «Про політичні партії в Україні», оскільки в рекомендаціях ПАРЄ, Комітету міністрів РЄ вже давно йдеться про мінімальне представництво жінок на рівні 40 відсотків. 
До того ж зазначалося, що сприйняття суспільством питання рівноправної участі у прийнятті рішень  з кожним роком змінюється. Згідно результатів дослідження, проведеного НДІ у 2015 році, 43 відсотки респондентів вважають неадекватним 12-відсоткове представництво жінок у ВРУ, і вважають, що частка жінок у Парламенті має складати  не менше 50-60 відсотків. 
На засіданні піднімалося  питання законодавчого  закріплення за ЦВК повноваження організовувати навчання членів комісій з питань забезпечення гендерної рівності у виборчому процесі; відповідальності за формування гендерно збалансованого  складу територіальних виборчих комісій, збір  гендерної статистики, зокрема за рівнем рад.  

Обговорювалося питання законодавчого визначення відповідальності партій за дотримання гендерного балансу як у списках кандидатів, так і серед депутатів. Пропонувалося, зокрема, на місця депутатів, що склали мандат, включати кандидатів тієї ж  статі, щоб попередити негативну практику Киргизстану, де місця вибулих жінок-депутаток посіли депутати-чоловіки. 
Підкреслювалася необхідність визначення законодавчих механізмів відповідальності партійних організацій  не лише за дотримання гендерних квот і закріплення за  жінками місць у складі депутатів, але і за забезпечення рівності при відборі кандидатів, розподілі  коштів  та наданні підтримки (навчання жінок-кандидаток, наставництво); дотриманні гендерної рівності у виборах на керівні посади в середині партій, формуванні гендерно-збалансованого  складу виборчих комісій і т.ін. 

У зв’язку з цим було погоджено доцільність  законодавчого закріплення відповідальності партій  за включення питань ГР до статутів, програм та стратегій. 
Разом з цим у ході засідання  неодноразово зазначалося,  що лише  законодавчих змін недостатньо для забезпечення де факто рівних прав  та  можливостей жінок  і чоловіків для участі у  політиці. У цьому контексті підкреслювалося значення усвідомленого ставлення партій до забезпечення рівності, їх політичної доброї волі збільшувати представництво жінок.  
 Підкреслювалася необхідність синергії зусиль, комунікації - і не лише неурядових організацій, але і народних депутатів – для привернення уваги суспільства до питання паритетного представництва та  цінності жіночої політичної участі.

Найбільше дискусій викликало питання застосування санкцій ( в першу чергу фінансових) за недотримання норм закону щодо забезпечення рівних можливостей участі жінок і чоловіків у виборчому процесі. 

Зокрема, було  висунуто пропозицію законодавчо закріпити фінансові санкції у поєднанні з механізмами заохочення. Наприклад, у випадку недотримання 30-відсоткового представництва  жінок у виборчих списках на партію можуть накладатися штрафні санкції у 5-кратному розмірі заставного фонду ( близько 2, 5 млн. грн.). Якщо ж представництво жінок у партійному списку буде в межах 50 відсотків і вище, партія зможе отримувати фінансове заохочення – додатковий відсоток до державного  фінансування, яке  буде незабаром запроваджено в Україні. Додаткові кошти з держбюджету будуть спрямовуватися на просування ідеї гендерної рівності у політиці, на розбудову стратегій партій щодо дотримання рівності у виборчому процесі. 
В якості контраргументів зазначалося, що штрафи можуть перетворити дотримання принципу рівності у торги; що Міністерство юстиції може не пропустити законопроект, оскільки штрафи мають бути неадекватними і пропорційними, не перевищувати розмір відповідних фінансових  санкцій за інші правопорушення; що депутати можуть не підтримати великі штрафні санкції і відповідно, сам закон;  що мало чисельним партіям значно легше буде дотриматися необхідного представництва жінок тощо. 

Учасники/ці засідання дійшли висновку, що більш дієвими в Україні  зможуть стати так звані юридичні санкції, згідно з якими виборчі списки партій, в яких не дотримані квоти, не будуть реєструватися.

Було погоджено наступне засідання робочої групи провести 12 лютого; до 8 лютого підготувати пропозиції щодо внесення змін та доповнень до Закону України «Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків», і, відповідно, до виборчого законодавства, стосовно  забезпечення гендерної рівності у виборчому процесі; надіслати пропозиції  до підкомітету з питань гендерної рівності та недискримінації, на адресу Олени Левчишиної, помічниці народного депутата України Ірини Суслової.