Засідання робочої групи з напрацювання комплексних змін до законодавства з питань забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків

ЗВІТ

25 лютого 2016 року у Комітеті ВРУ з прав людини, національних меншин та міжнародних відносин під головуванням народного депутата України, голови підкомітету з питань гендерної рівності та недискримінації Ірини Суслової відбулося засідання робочої групи, присвячене питанню забезпечення гендерної рівності у виборчому процесі.

У засіданні, окрім постійних членів робочої групи, взяли участь представники ООН жінки, проекту Ради Європи «Реформування виборчої практики в Україні», проектів Венеціанської комісії «Сприяння реформуванню виборчого законодавства та проведення Конституційної реформи в Україні». Модерувала обговорення експерт з питань гендерної рівності Людмила Чернявська.

Ірина Суслова у своєму виступі зазначила, що це вже друге засідання, присвячене питанню законодавчих механізмів забезпечення гендерної рівності у виборчому процесі, нагадала присутнім, що на попередньому засіданні було досягнуто консенсусу стосовно того, що гендерні квоти - найбільш дієвий механізм забезпечення збалансованого представництва, але виваженого підходу  потребує  вибір квот, їх узгодженість з виборчою системою; що запровадження квот потребує чіткого  визначення відповідальності за їх недотримання; вибору прийнятних санкцій –  чи юридичних – у вигляді відмови у реєстрації списку партії, чи фінансових - у вигляді штрафів.

Виходячи з цього, було запропоновано зосередити увагу на конкретних пропозиціях щодо змін та доповнень до  законодавства, в першу чергу - до Закону України «Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків».

Члени робочої групи обговорили пропозиції щодо змін  та доповнень до  статті 15 Закону України «Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків» та відповідних доповнень до Статей 53, 54, 60  Закону України «Про вибори народних депутатів України», статей 4,22,24.25.38,46 Закону України «Про місцеві вибори», статей 8, 17-5 Закону «Про політичні партії в Україні» та статей 6,17 закону України  «Про Центральну виборчу комісію».

Були  погоджені доповнення до статті 15 базового закону  стосовно того, що «у затвердженому виборчому списку частка кандидатів однієї статі має складати не менше 40% від загальної кількості кандидатів, висунутих політичною партію; стосовно правила розміщення кандидатів: «у кожній групі з  5 кандидатів мають бути 2 особи недопредставленої (underrepresented) статі.».

При цьому деякі члени робочої групи висловили застереження стосовно доцільності застосування терміну «недопредставлена стать», який було включено до пропозицій з огляду на його  поширеність у законодавстві європейських країн.

На думку Сергія Ткаченка (Венеціанська комісія), включення даного терміну потребуватиме його чіткої дефініції  у Законі. Народний депутат України Ірина Суслова у свою чергу зазначила, що застосування поняття «недопредставлена стать» вимагатиме додаткових роз’яснень,  обґрунтування необхідності застосування саме цього терміну, що може стати перешкодою у прийнятті законопроекту.

Більшість присутніх схилилися до думки, що у законопроекті доцільно вжити словосполучення «однієї статі» замість – «недопредставленої статі».

Були висловлені пропозиції  та коментарі:

  • стосовно заміни слова «партії» на «суб’єкти виборчого процесу», «однієї статі» на «кожної»;
  • додати «не менше 2-х осіб»;
  • вводити 40-відсоткву квоту поетапно;
  • у разі невиконання норми закону щодо відповідного групування кандидатів у кожній п’ятірці дозволити відповідним виборчим комісіям перегруповувати список належним чином (Мілена Горячковська, МФО «Рівні можливості»).

Дискутувалося питання заходів з попередження ситуації, коли кандидатки, після реєстрації виборчого списку будуть зніматися з реєстрації.

В якості варіантів вирішення даного питання пропонувалося передбачити застосування системи заміни вибулих кандидатів кандидатами тієї ж статі шляхом пересування списку догори (Ірина Суслова).

При цьому  було зазначено, що прийнятий нещодавно  Закон № 1006 Про внесення змін до Закону України "Про вибори народних депутатів України" щодо виключення кандидатів у народні депутати України з виборчого списку партії у багатомандатному окрузі,  може  бути підставою для дискримінації, в тому числі за ознакою статі (Сергій Ткаченко, Венеціанська комісія).

Обговорювався запропонований дводенний термін, який надається партіям (суб’єктам виборчого процесу) на укомплектування списку відповідно норм закону. Зазначалося, що ця норма повинна бути узгоджена з терміном, який надається партіям для належного оформлення  поданих для реєстрації документів; пропонувалося також вилучити «48 годин», оскільки у законодавчих актах терміни визначаються днями, а не годинами (Сергій Ткаченко).

Пропозиція щодо  можливості перегрупування виборчими комісіями списків кандидатів не була сприйнята, оскільки список кандидатів у депутати від партії (блоку) затверджує з’їзд, і у разі потреби партія може внести відповідні зміни до виборчого списку впродовж двох днів, передбачених законопроектом (Ірина Суслова).

Не була підтримана пропозиція і стосовно заміни слова «однієї» на «кожної». 

Було погоджено замінити словосполучення «дві особи» на «не менше двох осіб (недопредставленої) статі» у кожній п’ятірці виборчого списку кандидатів у депутати, щоб не обмежувати  можливу кількість кандидатів-жінок. 

Учасники/ці обговорення прийняли рішення закріпити  норму щодо  обов’язкової 40-відсоткової частки кандидатів - з обов’язковим правилом розміщення - не лише у Статті  53 (Порядок висунення кандидатів) Закону України «Про вибори народних депутатів», але і у статтях 54 (Умови реєстрації кандидатів у депутати у загальнодержавному окрузі) та 60 (Відмова в реєстрації кандидата (кандидатів) у депутати.

Аргументувалося дане рішення негативним досвідом застосування Закону «Про місцеві вибори», в якому норма щодо гендерних квот була закріплена лише у Статті 4. Рівне виборче право, але  не була закріплена у Статті 38. Умови реєстрації кандидатів у депутати у багатомандатному виборчому окрузі та Статті 46. Відмова в реєстрації кандидата в депутати, кандидата на посаду сільського, селищного, міського голови, старости, що дало підстави виборчим комісіям ( після відповідного роз’яснення  ЦВК) реєструвати списки депутатів навіть за умови недотримання у них гендерних квот.

В якості додаткових аргументів доцільності застосування санкції у вигляді не реєстрації виборчих списків наводилася світова практика застосування даного типу санкцій. Зазначалося, що згідно даних  Міжнародного інституту демократії та підтримки виборів (IDEA, 2013), санкції у формі відхилення списку застосовуються у 57% країн (34-х  з 60-ти), в яких законодавчо закріплені гендерні квоти, і лише 13% країн (8 з 60-ти) застосовують фінансові санкції за недотримання квот (Людмила Чернявська).
Зважаючи на це,  було погоджено включити норми щодо формування списку кандидатів у депутати  з врахуванням гендерних квот  у Статті 38 та 46 Закону України «Про місцеві вибори».

Разом з тим було звернено увагу на те, що на місцевих виборах списки кандидатів  у депутати у багатомандатному виборчому окрузі складаються ( окрім першої трійки),  в алфавітному порядку, що є перешкодою для застосування правила розміщення.

Підкреслювалося також, що поняття «не реєстрація», «відмова у реєстрації», «скасування реєстрації» не тотожні, несуть у собі різне смислове навантаження, тому варто ще раз уважно вивірити узгодженість термінів з відповідними змінами та доповненнями (Л.Чернявська, С.Ткаченко).

Запропоновані зміни і доповнення до Закону України «Про Центральну виборчу комісію» (Стаття 6. Склад Комісії та порядок її формування, Стаття 17. Загальні повноваження Комісії), до Закону України «Про місцеві вибори України» (Стаття 22. Порядок формування складу територіальних виборчих комісій, Статті 24, 25. Повноваження ЦВК, ТВК) в частині відповідальності за формування складу комісій з дотриманням принципу збалансованого представництва, контролю за включенням питань гендерної рівності до структури, політики та діяльності виборчих комісій (ЦВК), організації заходів з  розвитку гендерної чутливості (ТВК) не були підтримані. 

Було погоджено доповнення лише щодо контролю ЦВК за дотриманням вимог про мінімальний рівень представництва жінок або чоловіків у виборчому списку кандидатів - не менше 40 відсотків представників однієї статі - з обов’язковим правилом розміщення.

Жваву дискусію викликали  запропоновані доповнення до Статті 8 (Статут політичних партій), зокрема, положення (зобов’язання) щодо «включення питань гендерної рівності у політику, структуру та практику партій».

Учасниками обговорення зазначалося, що дана норма надто загальна і неконкретизована і, перш ніж включати дану норму, слід провести консультації з партіями, визначити, чи  мають партії достатній потенціал для виконання даного зобов’язання, як буде здійснюватися контроль за виконанням даної норми (Мирослава Дігтяр, Офіс Уповноваженого ВРУ з прав людини).

У відповідь було запропоновано конкретизувати дане положення, зобов’язавши партії включити до статуту «Положення щодо дотримання рівних прав та можливостей  жінок і чоловіків при відборі кандидатів, розподілі  коштів  та наданні підтримки (навчання, наставництво);  щодо забезпечення пропорційного складу жінок і чоловіків  у керівництві та всіх органах партії;щодо запровадження заходів з ґендерно чутливої  просвіти в межах партії, заходів з підтримки жінок-кандидатів»; при цьому  зазначалося, що відповідно до Рекомендації Rec (2003) 3. Комітету міністрів Ради Європи  «Про збалансоване представництво жінок і чоловіків у процесі прийняття політичних та суспільних рішень»,  в європейських країнах існує практика законодавчого закріплення подібних положень (Л.Чернявська).

Наголошувалося на необхідності законодавчого закріплення механізму відповідальності, санкцій за невиконання партіями норми закону стосовно дотримання рівності у внутрішньопартійній структурі та діяльності (Галина Міщерякова, ООН жінки). Щодо цього зазначалося, що замість санкцій передбачене (стаття 17-5) законодавче заохочення партій  у вигляді «розподілу суми в розмірі 10 відсотків щорічного обсягу державного фінансування статутної діяльності політичних партій між тими партіями, в яких за  результатами останніх чергових чи позачергових виборів  народних депутатів України кількість представників однієї статі  серед обраних народних депутатів України не перевищує двох третин від загальної кількості народних депутатів України, обраних від цієї політичної партії».

Пропозиція стосовно розподілу 10 відсотків державного фінансування не порівну між партіями, а відповідно до  кількості обраних кандидатів-жінок, яка переважає  третину всіх обраних кандидатів від партії, не була підтримана.

На думку більшості членів робочої групи, політичні партії – це окрема сфера,  тема в темі, тому виносити  пропозиції стосовно доповнень до Закону «Про політичні партії в Україні» без врахування позиції самих партій передчасно і недоцільно (М.Дігтяр, С.Ткаченко та інші.)

Під час узагальнення результатів обговорення було звернено увагу на неузгодженість пропозицій, висунутих у ході засідання, з  попередніми запропонованими змінами, зокрема, в частині визначення квот. 

У першому варіанті пропозицій було зазначено:

«У затвердженому виборчому списку частка кандидатів однієї статі має складати не менше 40% від загальної кількості кандидатів, висунутих політичною партію - з обов’язковим правилом розміщення - у кожній групі з  5 кандидатів мають бути 2 особи недопредставленої (underrepresented) статі».
У ході обговорення було погоджено нову редакцію:

«У затвердженому виборчому списку частка кандидатів однієї статі має складати не менше 40% від загальної кількості кандидатів, висунутих політичною партію - з обов’язковим правилом розміщення - у кожній групі з  5 кандидатів має бути не менше 2-х осіб однієї статі».

Дана заміна дещо вплинула на зміст.

За умови заміни слова “недопредставленої» (статі) на «однієї» пропонується змінити формулювання квоти:

«У затвердженому виборчому списку частка кандидатів однієї статі має складати не більше 60 % від загальної кількості кандидатів, висунутих політичною партію - з обов’язковим правилом розміщення - у кожній групі з  5 кандидатів має бути не більше 3-х осіб однієї статі».

Просимо надсилати Ваші коментарі  щодо формулювання розміру та виду квот, доповнення та коментарі щодо інших положень в підкомітет з питань гендерної рівності та недискримінації, на адресу  Олени Левчишиної, помічника-консультанта народного депутата України Ірини Суслової: lenalevchyshyna@gmail.com.

Наступне засідання робочої групи відбудеться орієнтовно 25 березня 2016 року. Листи-запрошення з порядком денним засідання будуть надіслані до 20 березня.